Спадає листя краплями дощу
Спадає листя краплями дощу,
Вкриває, бавить край твого волосся.
Я бачу очі, дивлячись в свічу,
І цей вогонь неначе двоголосся.
Торкаєш вітру подихом мене,
Неначе хвиля почуттям до серця,
А в ньому вибух знову... і мине...
І знову вибух, болісний, не сердься.
Бо в ньому є твоє тепер життя,
Із ним воно сміється і сумує.
І не потрібне, осінь, співчуття,
Безодні влади в серці не існує.
Вкриває, бавить край твого волосся.
Я бачу очі, дивлячись в свічу,
І цей вогонь неначе двоголосся.
Торкаєш вітру подихом мене,
Неначе хвиля почуттям до серця,
А в ньому вибух знову... і мине...
І знову вибух, болісний, не сердься.
Бо в ньому є твоє тепер життя,
Із ним воно сміється і сумує.
І не потрібне, осінь, співчуття,
Безодні влади в серці не існує.
Коментарі
Дописати коментар