Ігор Світлий ©

Ти в ритмі серця впізнаєшся у рядках, Я викарбовую тебе в собі потрошку. В моїх замружених від посмішки очах — Все задоволення, в кутках — легенькі зморшки. Так, так, я знаю — це зворушує тебе. Ти це повторюєш завжди, я не хвилююсь. То тільки час... Ну ось, смієшся знову. Все, Ходи до мене — обіймаєш і цілуєш. Не чути музики, ти починаєш рух, Щокою вздовж щоки, так міг би цілу вічність. Близький твій подих, аромат, цей дотик рук, Це особливі відчуття, чутлива ніжність. Ти в ритмі серця відбиваєшся в словах, Я викарбовую тебе в собі потрошку, Ти бачиш все в моїх закоханих очах, І навіть любиш ті легкі в куточках зморшки… Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Твої думки, твої чуття, твої слова, І ті слова, що не напишеш на папері, І ті слова, що розквітають у очах, Твої відкритими завжди лишають двері. Вони ведуть мене туди, де світло мрій, Де тиша лагідна співає колискові, Де навіть в сутінках душі сховавшись біль, Вже не такий страшний в очах твоїх любові. Вони лунають ніби подих і щораз, Мене торкаються, неначе промінь ранній. І знай що тиша між рядками твоїх фраз Для мене більше, ніж гучні у небі хмари. Мені так хочеться почути все в словах, Щоб ти відчула, як в мені це відгукнеться, І розчинятися вустами на вустах, І доторкнулося крізь тіло серце серця. Від серця до серця (Heart to Heart) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Муркочеш на вушко притишено ніжно: люблю... А шепіт твій, знаєш сама, як чуттєво хвилює. І нігтиком вздовж — від грудей, животом... ледь терплю, Твій пальчик повільно та вільно малює фігури. Вустами торкаєшся вушка — і хвилею жар! Волога по шкірі, як краплі роси, виступає... Твій подих гарячий, цілунок — солодкий нектар, Як хмелем тобою так млосно й ніжно сп'яняє. Мов равлик, повільно і ніжно ідеш до мети, У видихах теплих своїх хвилювань не ховаєш. Ти любиш наш світ і затримку у ньому хвилин… Чекати нелегко, та все ж я терпляче чекаю… Зіллємося, наче в одну, дві гарячі свічі, Всередині хвилі зросли, та ще трохи і небо.. Хтось може подумати тихо: « Вони не в собі...» Впівсили кохатися — це не про нас. Та чи треба?   *** Мурлычеш на ушко протяжно и нежно: люблю... А шепот твой, знаешь сама, так безумно волнует. И ногтиком, вдоль от груди, животом... чуть терплю, Твой пальчик так неторопливо фигуры рисует. Губами касаешься ушка, волна, с нею жар. И влага по коже, как капли росы в...

У вікні мерехтіння вогнів кольорових реклам, Світлофорів, машин, ліхтарів, світло, зовнішнє, вулиць, І вони, як в палітрі, прозорістю змішані, скла, По кімнаті тіней наче промені сонця розбіглись. По стіні, та по стелі, вихоплюють світло очей, Залишають на мить та біжать, повертаючись знову, Ледь по лінії тіла торкаємось, рук і плечей, І наповнюють рухи кімнату у ритмі - кізомба. Уповільнено час, не існує ніщо, тільки ми, Крок на тебе, назад, обертання, на місці, на мене, Знову рухи вперед, ми все ближче, ніж наші думки, Крок на тебе, назад, обертання, це все нескінченне У вікні мерехтіння вогнів кольорових реклам, Світлофорів, машин, ліхтарів, наче просто оздоба, Я легенько торкаюсь тебе, теплий подих губам, А кохання танцює у ритмі та русі – кізомба… Кізомба (1) Кізомба (2) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)