Ігор Світлий ©

Вечір клопоти дня залишає позаду, Крізь минулого тіні ми входимо в мрії. Тиша простір заповнює, начебто ванну, Спокій нашого серця, у серці - надії. Ароматами кави, вина смак порічки, Дотик ніжний руки, спонукають до дії, Тане світ наче воском спливаюча свічка, Наче я у очах у твоїх поза вії. Нам на хендпані грають мелодію краплі, Мов птахи пролітають хвилинами листя, Ми у кожному подиху, шепоті, такті, Проживаємо нас, осінь, ніч, передмістя. Зупинімося тут, у безмежжі хвилини, Де по-справжньому все, де зникають тривоги. Наші губи неначе підібрані рими, Говори, говори, говори без вимови.   В затишку передмістя (In the Coziness of the Suburbs)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

У тихому парку відлунюють кроки, Далекий проспект галасує вогнями, А зорі у небі, як прописом ноти, Повітря як спокій навіяний снами. Твоїми очима наповнюю погляд, Словами, мовчанням, насичую душу, Мелодію грає кохання на зорях, Та листями стелить, за те перепрошу. Мовчать телефони, між пальці долоні, Та посмішку світлом вихоплює місяць, Дощу наче краплі спадають зі скроні, І ніч зупиняє між до, час, та після. У тихому парку відлунюють звуки, А осінь гойдає думки наче снами. Тебе зігрівають мої теплі руки. Далекий проспект галасує вогнями. ***** У тихому парку, здається, відлунюють кроки, Далекий беззвучний проспект галасує вогнями, А зорі у небі, як в стані у нотному ноти, Та свіже повітря, як спокій навіяний снами. Твоїми очима охоче наповнюю погляд, Словами твоїми, мовчанням, насичую душу, Мелодію грає кохання цей вечір на зорях, Та листями стелить, за нього тебе перепрошу. Мовчать телефони, між пальцями наші долоні, Та посмішку світлом вихоплює соромно місяць, Дощу наче краплі спад...

На вулиці тихій де ми, лише осінь та спокій, Годинник старий пробиває не гулко про час. Минають, як спогади, тіні десь поодиноко, Де все має подих і сенс, наче бачене в снах. Нам вітер шепоче старі, та осінні легенди, Каміння устелює листям узори в дворах, Вода кришталевим панно, помаранчеві тренди, І сонце, як знаний митець, грає на кольорах. Будинки старі наче сунучи десь у туманах, Читають свої таємниці, мов древні вірші. У цих вечорах, що дедалі ще більше багряні, Ми чуємо музику тиші на струнах душі. На вулиці цій, де часи зустрічаються з часом, Ми вчимося дихати знову з тобою разом. У теплих обіймах твоїх ніч вкриває атласом, Годинник старий пробиває не гулко на сон.   Музика нашої тиші (Harmony of silence) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Розповідають нам історії незв'язно, Під дощовий осінній вечір прохолоди. І грає світлом мостова, гуляють тіні, І осінь листям палим огортає місто, Повітря, вітер, наче з арії Пуччіні, Стук твого серця, все наповнюється змістом. Я чую тишу, чую серце, чую серцем, Коли слова втрачають голос, силу, сенси, Коли від дотику твого стає вже легше, І наче ранок, вечір, ніч і осінь перші. Кидають відблиск скла автобуси нечасті, Десь поодинці поспішають перехожі, Мене за спину обіймає тихе щастя, Таке вже рідне, водночас таке несхоже. Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Я щось шепочу, але щось таке незв'язне, І губи теплі, осінь, вечір, прохолодно. Тихе щастя (Silent Bliss) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Покажи мені осінь, як бачиш її тільки ти: Як кружляючи листям у вітру шепочуть дерева, Та мінливі, ще теплі, під шурхіт дощу вечори, Хочу бачити як це буває у казці жовтневій. Покажи мені місто, як бачиш його тільки ти: Ліхтарі, що вогнями вихоплюють з темряви мрії, Що у ритмі твоєму, де тихі алеї, мости, Дай побачити оком твоїм, щоб відчути це диво. У мені ти відчуєш, як бачу тебе тільки я, Як твій сміх, наче світло що сяє у темряві ночі, І маленькій мій всесвіт наповнює ніжність твоя, Осінь дивиться в мене, а в неї твої бачу очі. Покажи, що ти знаєш про себе, про мрії, думки, Про страхи, та про сумнів, про радощі та сподівання, Що приховано світу, та ти відкриваєш мені, Бо я знаю, що в серці знайду, те почути бажання. Осінній погляд (Autumn Glance) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Час пізньої осені, довгих, щоденних дощів, Опалого парками листя і темного ранку. Написаних настроєм і не відкритих листів, І сумнівів перед дверима холодного ганку. Читаємо книги бувалі, як наче нові, У ковдру загорнуті повністю із головою, Крізь посмішку кажеш тобі до вподоби коли, Сорочка твоя, як парфуми, пропахнута мною. А осінь розпалює літом забутий камін, І спокій та затишок нас загортає в обійми, Здається на все осінь має свій час до зими, Гаряче какао та просто улюблені фільми. Коротшає день та все менше стає кольорів, Міняє палітру на чорну та білу зимову, Тихенько співаю не в голос, як подихом снів, Підспівує осінь дощем під мою колискову. Затишна осінь разом (1) (Cozy autumn together) emotionally Затишна осінь разом (2) (Балада) (Cozy autumn together) Ballad Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

   Ще під кронами жовтими осені вкриті ліси, Під осіннім туманом ховаються мрії, вже тихо, Листя пале шепоче про час щось, та ти не спіши, Нехай небо мовчить, ну а ти, ну а ти просто дихай. Нам на вікнах малюють історії краплі дощу, Як відлунням минулого. Змокла провалена стріха. Серце б’ється теплом, прохолодно, ще трохи, мовчу, Час вже знову іти, ну а ти, чуєш, ти просто дихай. Кожний падає лист, піднімаючись серед стовпів, І в очах у зірок всі світанки нові, певна втіха, Зараз тиша і спокій, буває, між бур та штормів. За тобою твій шлях, як і спереду твій, просто дихай. Під ногами шурхоче, мов спогади, листя сухе, І в повітрі відчутно, як осінь тендітна та тиха, Відчуваєш, як серце співає, мов пісня, не все, Без зупинки, ще трохи, ти чуєш, а ти просто дихай. Дихай Твій Шлях (Your Road) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Де порушує тишу лише шепіт, лагідний, річки, Де господарем спокій і затишок сталих лісів, А тобі у волосся ошатну вплітатиме стрічку, Сама осінь, ми поруч, і зайві плетіння зі слів. Під дощем, що буває стрімким, та від часу зухвалим, Я в обіймах сховаю тебе, довго не відпущу, Прислухаючись наче до чогось, та це лише краплі, Чую ліс, чую гори та руку на серці твою. Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Далеко - Зоряна тиша (1) Далеко - Зоряна тиша (2) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Осінь, день вже коротший, ніж крони дерев у каре, Вітер лине з ріки, не холодний, не теплий, потроху. Ми п'ємо із тобою, без цукру, на смак, "Ловаре"*, Пар під подих м'який, видає у повітрі вологу. Вечір, світло ліхтарне завбачно лишає кути, Навіть місяць і той, наче не загляда у квартиру, На тобі ароматом лишаються нотки духів, Залишається смак на губах чаю, трохи імбиру. Осінь тихо шепоче, мов спогад, той, що не мина, Кожен лист на асфальті – це мрія, що впала із неба. Саме це, зараз, поруч, і є тихе щастя життя, У повітрі одному, що ллється від мене до тебе. Вечір, день вже коротший, ніж крони дерев у каре, Вітер лине з ріки, не холодний, не теплий, потроху. Ми п'ємо із тобою, без цукру, на смак, "Ловаре", Пар під подих м'який, видає у повітрі вологу. * "Ловаре"  - Чай Lovare "Ловаре" (2) "Ловаре" (1) "Ловаре"-Осінь (3) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)