Ігор Світлий ©

Пригорни мою голову ближче собі до грудей, І нехай твої теплі долоні триматимуть міцно. Охопив її тишею — в ній тільки серце твоє, Його шепіт до мене у подиху — ніжний, ритмічний. Ти торкнешся вустами чола — затихатиме гул, І розчиниться біль у цих дотиках, теплих, ласкавих. І зникатиме дивний, нав'язливий цей перегук... Опускаються плечі, твій затишок… Я засинаю. Залишаєшся поруч — між мною і втомою ніч. Чи ти звикнеш до цього із часом? Та я не питаю. Тільки серце шепоче твоє, що не чутиму — Ні. І я вголос, крізь сон, наче відповідаю: кохаю... Чую — ти засинаєш, за вікнами вітер гуде. Тільки стукіт годинника, тиша… і наче незвично. Пригорни мою голову ближче собі до грудей, І нехай твої теплі долоні триматимуть міцно. Ти мій затишок / Пригорни мене ( You are my coziness) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Тебе огортаю словами. Думки — вже слова. Долоні мої зігрівають утомлені плечі. Твій подих повільний, легкою стає голова, під пальцями дотик глибокий, м'який, обережний. Тепло розтікається хвилею тихою в ніч... Як сонце, що плавно ховається в хмарах рожевих. Від пальців струмочками спокій спливає до ніг, змиваючи втому на видиху... ніжно... чуттєво... Блукають плечима і спиною, нижче, назад... Та лагідно вже повертає — волосся, до шиї. Ти трохи тремтиш, наче листям схвильований сад... Від вітру, що лагідно їх та тендітно ліліє. У пальцях — мов хвиля, що лагідно пестить пісок... Легкими спіралями спокій наповнює тіло. Тебе обіймаю і разом до самих зірок... У кожному русі кохання, ще мить… полетіли...   Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

Дощем осіннім ніч співала, Шепоче листям тихий ліс. В цю ніч, я знаю, ти не спала – У віршах сон лишав свій слід. Від чаю пар повільно в’ється, З плеча сповзає теплий плед. То засумуєш, то смієшся, Свічки малюють силует. Гіллям у шибку б’ється вітер, І на стовпі скрипить ліхтар, Та у твоєму вірші літо, У теплім вечорі бульвар. Ти пишеш ніжно про кохання, Про серця світле почуття. Ось рима вже лягла остання, Зі слів останнього рядка. Поправив плед, ковточок чаю, Годинник б’є про час вночі, І трохи вже з нудьги зітхаєш, О, світ римований краси… Дощем осіннім ніч співала, Тебе у сні вкривала млість, Мені, мов пошепки, нежваво, Твої рядки читає ліс… Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Із тишею ввібрало небо ніч, Безшумно в ній гойдає вітер гілки, Сховав альтану в сутінок відтінки, Прикрасить місяць стрічкою блакить. А я, твого торкаючись чола, Ловлю себе не вперше на цій думці: Як добре — доля, по єдиній смужці, У ночі цій з тобою нас звела. Тривожить серце дотик, наче шовк, Твого тепла, що не дає зомліти, На стриманість не залишає миті, Щоб не сказати слова про любов. Вдихає тишу ніч, а я — тебе. Гойдає вітер нас, гойдає гілки. Під щось повільне, з тріском на платівці, Тебе зі мною прошу бути ще.   Прошу тебе (My Plea)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Десь-то почуття, як повний келих, Ласкою твоє наповнять тіло. Десь-то все омріяне і тепле, Десь-то все, чого ти так хотіла. Десь-то той, хто всіх тобі дорожчий, І не з ним не дихається, спиться. Десь-то все на щастя дуже схоже, Голова у оберт, наче сниться. Я скажу тобі, що недаремно, І моє з твоїм відверте серце, Хочу бути там, де ти натхненно Описала світ такого "Десь-то". Та це "Десь-то" добре нам відоме, Ти про це говориш так багато. Я кажу: "До зустрічі удома", Ти: "Чекаю". Двері, ключ, кімната.    Наше десь-то (Our Special Somewhere)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

Вечір клопоти дня залишає позаду, Крізь минулого тіні ми входимо в мрії. Тиша простір заповнює, начебто ванну, Спокій нашого серця, у серці - надії. Ароматами кави, вина смак порічки, Дотик ніжний руки, спонукають до дії, Тане світ наче воском спливаюча свічка, Наче я у очах у твоїх поза вії. Нам на хендпані грають мелодію краплі, Мов птахи пролітають хвилинами листя, Ми у кожному подиху, шепоті, такті, Проживаємо нас, осінь, ніч, передмістя. Зупинімося тут, у безмежжі хвилини, Де по-справжньому все, де зникають тривоги. Наші губи неначе підібрані рими, Говори, говори, говори без вимови.   В затишку передмістя (In the Coziness of the Suburbs)   Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)  

У тихому парку відлунюють кроки, Далекий проспект галасує вогнями, А зорі у небі, як прописом ноти, Повітря як спокій навіяний снами. Твоїми очима наповнюю погляд, Словами, мовчанням, насичую душу, Мелодію грає кохання на зорях, Та листями стелить, за те перепрошу. Мовчать телефони, між пальці долоні, Та посмішку світлом вихоплює місяць, Дощу наче краплі спадають зі скроні, І ніч зупиняє між до, час, та після. У тихому парку відлунюють звуки, А осінь гойдає думки наче снами. Тебе зігрівають мої теплі руки. Далекий проспект галасує вогнями. ***** У тихому парку, здається, відлунюють кроки, Далекий беззвучний проспект галасує вогнями, А зорі у небі, як в стані у нотному ноти, Та свіже повітря, як спокій навіяний снами. Твоїми очима охоче наповнюю погляд, Словами твоїми, мовчанням, насичую душу, Мелодію грає кохання цей вечір на зорях, Та листями стелить, за нього тебе перепрошу. Мовчать телефони, між пальцями наші долоні, Та посмішку світлом вихоплює соромно місяць, Дощу наче краплі спад...

Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Розповідають нам історії незв'язно, Під дощовий осінній вечір прохолоди. І грає світлом мостова, гуляють тіні, І осінь листям палим огортає місто, Повітря, вітер, наче з арії Пуччіні, Стук твого серця, все наповнюється змістом. Я чую тишу, чую серце, чую серцем, Коли слова втрачають голос, силу, сенси, Коли від дотику твого стає вже легше, І наче ранок, вечір, ніч і осінь перші. Кидають відблиск скла автобуси нечасті, Десь поодинці поспішають перехожі, Мене за спину обіймає тихе щастя, Таке вже рідне, водночас таке несхоже. Старі будинки, колір, ліплення виразні, Як із минулого відлуння у сьогодні, Я щось шепочу, але щось таке незв'язне, І губи теплі, осінь, вечір, прохолодно. Тихе щастя (Silent Bliss) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Де порушує тишу лише шепіт, лагідний, річки, Де господарем спокій і затишок сталих лісів, А тобі у волосся ошатну вплітатиме стрічку, Сама осінь, ми поруч, і зайві плетіння зі слів. Під дощем, що буває стрімким, та від часу зухвалим, Я в обіймах сховаю тебе, довго не відпущу, Прислухаючись наче до чогось, та це лише краплі, Чую ліс, чую гори та руку на серці твою. Нам би зараз надовго, далеко-далеко у гори, Де смереки ховають усе від сторонніх очей, Де здається, ще трохи, на руки сідатимуть зорі, Там де вітер уносить мій голос на відстань ночей. Далеко - Зоряна тиша (1) Далеко - Зоряна тиша (2) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)

Бажаєш, поцілую ніжно-ніжно, Ледь дихаючи пригорнув тебе? Долоня по щоці твоїй неспішно Торкаючись під пальцями веде До губ, немов таємно, несміливо ... Очей чарівних погляд не смика, Під подих відчувати жар від тіла, Як почуття збентеженість здолав Доводять в мить до пам'яті втрачання, Заполонивши все у вирі ласк, Та вже в потоці плавного гойдання Один в одному розчиняють нас ... Бажаєш, поцілую Ніжно-ніжно? *** А хочешь поцелую нежно-нежно, Тебя обняв, почти что не дыша?.. Ладошкой по щеке твоей неспешно Ведя, и каждым пальчиком едва Касаясь губ, таинственно, несмело... Смотря в твои красивые глаза, Под вдохом ощущая жар от тела, Как чувства, все стеснения круша, Доводят в миг до головокруженья. Заполнив всё в водовороте ласк, Уже в потоке плавного скольженья С тобой друг в друге растворяют нас... Так хочешь поцелую Нежно-нежно?   Поцілунок (Kiss Craving) Поцілунок v2 (Kiss Craving)   Поцілунок v3 (Kiss Craving) Вірш та пісні захищені авторським правом Copyright © Ігор Сві...