Осінь під парасолею
Я тримаю в руках парасолю, одна, що на двох,
Притуляємось ближче с тобою один до одного.
Нам мелодію грає осінніми краплями дощ,
Не вдається вгадати, хоч ритму музично простого.
Тротуар у воді, випадковістю кроком на крок,
Потрапляєм в калюжі, сміємось, нічим не зарадиш.
Нам на листях блищать краплі сяйвом осінніх зірок,
І повітря холодне, п’янке, наче з листями м'яти.
За дверима кафе, ми сховаємось, тільки удвох,
І під теплий твій сміх, та гарячий ковток шоколаду,
Будем слухати те, про що буде співати нам дощ,
Твої губи лишають на смак шоколад та помаду.
Коментарі
Дописати коментар