Закохане серце
Він дзвінкий, як буває на ранок пташиний сонет.
О, цей сміх... Відчуваю — торкається самого серця.
Він живий, такий щирий, безмежно чарує мене,
Наче річка у горах — співає і лагідно ллється.
Твоя посмішка змінює день і його післясмак,
Немов сонце, торкаючись ранку, в тендітних проміннях.
Як горнятко ранкової кави, без неї ніяк, :)
Аромат, що розвіює втому й дарує надію.
Я не втримаюсь, ні! За тобою сміюся також.
Я не можу й не хочу приховувати це від тебе,
Як не стримати хмарам, спадаючий краплями, дощ,
Так своїх хвилювань не ховає закохане серце.
Коментарі
Дописати коментар