Ген летять дикі гуси клинами...

Ген летять гуси дикі клинами...
Усміхаєшся, кажеш: "Я бачу".
І примружено в небо очами,
З-під долоні: "Вітаааємо! Вдааачі!"

Старовинних співає веснянок
Теплий вітер, торкає обличчя,
Пахне водами талими ранок,
Тонко кавою смаком кориці.

Я твої, моя дівчинко, плечі
Із турботою знов обіймаю.
Ти мої почуття, подих, серце.
Я тебе до безмежжя кохаю.

Я дивлюся у рідне обличчя,
Не сказав — тільки-но починаю...
Ти цілуєш крізь сміх: "Зупинися.
Я тебе теж, мій світлий, кохаю..."

Ген летять дикі гуси клинами...
Нас з весною промінням вітають...
Ми стрічаємось ніжно вустами
І шепочемо разом: " Кохаю".

 

Copyright © Ігор Світлий (Ігор Семіряжко)